Новина

Німецькою про Україну

14 вересня,2024 року в День Німецької мови у м.Кьотен відбулась церемонія нагородження призерів конкурсу письмових робіт німецькою мовою, який уже декілька років поспіль організовує і проводить товариство німецької мови Neue Fruchtbringende Gesellschaft.
Щиро вітаємо Сімонову Вероніку, ученицю 7-В класу Тернопільської загальноосвітньої школи №16 ім. Володимира Левицького зі здобуттям спеціального призу, який було урочисто вручено за твір на тему “Сонячник”.
Місцева газета опублікувала статтю, присвячену конкурсу і його цьогорічним переможцям. А Товариство видало збірку “Durch die Blume gesprochen”, у яку розміщено усі роботи переможців.
Сердечно вітаємо з отриманням грамот ще двох учнів нашої школи Ящика Нестора (учня 9-Б класу), Горина Павла (учня 6-В клас) та вчителя німецької мови Дмитрів Людмилу Ярославівну.
Так тримати!

Запрошуємо усіх охочих учнів до участі у цьому конкурсі. Детальніу інформацію щодо його проведення у 2025 році можна прочитати за цим посиланням https://fruchtbringende-gesellschaft.de/article/ausschreibungstext_2025
Додаємо ще текст, автором якого є переможниця конкурсу Вероніка Сімонова
Eine Sonnenblume
Ich bin eine Sonnenblume… Ich bin in den endlosen Feldern der Ukraine aufgewachsen. Ich bin eine schöne, große, starke Blume, aber gleichzeitig sehr sanft , zerbrechlich und wehrlos. Ich kann nicht ohne Sonne leben. Ich drehe immer meinen Kopf zu ihr und richte meine Blütenblätter gerade, wenn ich die Sonnenstrahle sehe. Mein ganzes Leben lang greife ich nach der warmen Sonne, als ob ich sie bitten würde, mich zu umarmen. Ich mag Bienen und alle Arten von Insekten sehr. Vögel und Tiere mögen meine leckeren Samen. Ich komme den Menschen zugute…
Aber jetzt kann ich nicht wachen und den Sonnenschein genießen. Auf meinem Land gibt es keine Sonne mehr… Ich genieße den Frühlung, den warmen Regen und das Vögelgeschwitzer nicht mehr. Über mir hängen nur schwarze Wolken. Ich höre nur Raketenexplosionen, das Dröhnen von Waffen… und das Pfeifen von Sirenen. Ich sehe immer noch das Weinen von Waisen und Witwen. In meinem Land ist eine neue Tradition des Friedhofsbesuchs entstanden. Und es ist schrecklich zu sehen, wie kleine Kinder weinen, weil sie ihren Vater oder ihre Mutter nicht wiedersehen. In dem Land, in dem ich aufgewachsen bin ist ein Krieg. Dieses schreckliche Monster hat meinen Frieden verschluckt. Ich weiß nicht, ob ich morgen leben werde… aber ich, die Sonnenblume, träume davon, dass keine Raketen über meine Felder fliegen, sodass ich mich jeden Tag über die Sonne und den Regen freue,dass die Menschen das Leben genießen und die ganze Schönheit um sich herum wahrnehmen. Ich möchte, dass es keinen Krieg auf der Welt gibt.
Ich bin eine Sonnenblume, ein Kind der Sonne.
“Соняшник”
Я – соняшник…Я виростала на безкраїх полях України. Я гарна, велика, сильна квітка, але водночас, я дуже вразлива, чутлива та беззахисна. Я не можу жити без сонця. Я завжди повертаю свою голівку до нього і витягую свої пелюстки, коли бачу сонячні промені. Впродовж свого життя прагну до теплого сонця, наче хочу, щоб воно мене обійняло. Я люблю бджіл та інших комашок. Пташки та тваринки насолоджуються моїм смачним насінням. І людям я приношу користь…
Але зараз я не можу рости і насолоджуватись сонячними променями. У моїй країні немає більше сонця… Я більше не тішуся весною, теплим дощем і співом пташок. Наді мною висять лише чорні хмари. Я чую лиш вибухи ракет, стогін зброї та свист сирен. Я бачу лиш плач сиріт та вдів. У моїй країні з’явилась нова традиція - відвідування цвинтарів…І це жахливо бачити, як плачуть маленькі діти, бо не побачать більше свою маму чи тата живими. У країні, в якій я виростаю – війна. Цей жахливий монстр проковтнув мій спокій. Я не знаю чи житиму завтра, але я, соняшник, мрію про те, щоб над моїми полями не літали ракети, щоб я кожен день раділа сонцю і дощу, щоб люди раділи життю в усій його красі. Я хочу, щоб на світі не було війни. Я – соняшник, дитина сонця…

Über die Ukraine auf Deutsch

Am 14. September 2024 fand am Tag der deutschen Sprache in der Stadt Köthen die Preisverleihung des Wettbewerbs für schriftliche Arbeiten in deutscher Sprache statt, der seit mehreren Jahren vom Verein für deutsche Sprache organisiert und durchgeführt wird.
Herzlichen Glückwunsch an Veronika Simonova, Schülerin der 7.-B Klasse, zum Erhalt eines Sonderpreises, der feierlich für ihren Aufsatz zum Thema "Sonnenblume" überreicht wurde. Die örtliche Zeitung veröffentlichte einen Artikel über den Wettbewerb und seine diesjährigen Gewinner.
Die Gesellschaft hat eine Sammlung herausgegeben, in der alle Arbeiten der Gewinner veröffentlicht wurden. Herzliche Glückwünsche auch an zwei weitere Schüler unserer Schule, Nestor Jaschtschyk (Klasse 9-B) und Pavlo Horin (Klasse 6-B), zur Erhaltung ihrer Urkunden. Weiter so!
Wir laden alle interessierten Schüler ein, an diesem Wettbewerb teilzunehmen. Detaillierte Informationen über die Durchführung im Jahr 2025 können Sie unter folgendem Link nachlesen https://fruchtbringende-gesellschaft.de/article/ausschreibungstext_2025