Антибулінгова політика
Наказ про створення безпечного освітнього середовища
Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
Стаття 53 Закону України "Про освіту". Права та обов'язки здобувачів освіти
До відома!
Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн за відсотком жертв булінгу серед підлітків. Торік у нашій країні 67% дітей стали жертвою чи свідком цькування. 40% постраждалих взагалі ні з ким не ділилися проблемою.
Жертвами булінгу найчастіше стають діти, які чимось вирізняються серед інших. До прикладу, скромно одягнуті, відмінники в навчанні, не мають дорогих ґаджетів або є представниками іншої раси. Раніше таких дітей називали “білі ворони”. Загалом, жертви – це діти, які не можуть опиратися та протистояти агресії. Вони бояться. Деякі діти не захищаються, бо мають установку від батьків – “битися – погано”. Замкнені в собі, одинокі, недовірливі, повільні діти часто приваблюють агресора своїм типом характеру.
Глядачами стають діти, які бояться опинитися на місці жертви чи не хочуть зіпсувати стосунки з булером. У таких дітей з’являється захисна реакція – “мене це не стосується” або “добре, що не я”. Свідки не реагують, але перебувають під враженнями від побаченого. Вони відчувають страх, перебуваючи в школі, відчувають себе безпорадними. Іноді діти мають відчуття провини через власну бездіяльність. Глядачі змушені вибирати між силою та слабкістю. Зазвичай їм не дуже хочеться асоціюватися зі слабкими.
Хто ж такі булери? Прийнято вважати, що це діти з неблагополучних родин. Це не так. Булерами стають представники заможних та інтелігентних родин. Там дітям вистачає уваги й любові дорослих. Іноді батьки для них не авторитет. Тому через цькування, залякування утверджуються за рахунок інших. Дівчата, які цькують, зазвичай мають соціальний авторитет серед подруг. Хлопці – переконані у власній силі, усі питання вирішують кулаками і залякуванням.
Часто розвитку булінгу сприяє виховання у сім’ї: конфлікти між батьками, неповага одне до одного, обмеження прав дитини, залякування. Насильство над дитиною в родині може спровокувати в неї бажання домінувати над іншими поза власним домом. Прагнення принизити або покалічити інших виростає з почуття власної неповноцінності. Тобто, вдома дитина не може протистояти батькам, які її б’ють чи сваряться. Натомість у школі, серед однолітків, їй це під силу. Дитина відчуває, що має владу над іншими. Серед причин булінгу також статеве дозрівання. Під час гормональної перебудови в крові підвищується тестостерон і адреналін. Це призводить до збільшення агресії, виникає схильність до садизму.
Маркери булінгу (те, що виділяється в поведінці, на що треба звернути увагу в першу чергу, і не залишити без уваги, без психолого-педагогічної реакції, корекції, впливу):
- небажання дитини йти на навчання;
- наявні ознаки фізичного насилля (синці, подряпини, зіпсовані речі та інше);
- зміна поведінки дитини (надто спокійна, нехоче розмовляти, має смуток, депресивність, в`ялість, підвищена агресивність, імпульсивність та інше);
- соматичні захворювання, скаржиться на болі в животі, голові, інших органах;
- депресивний стан;
- порушення сну;
- агресія в поведінці, мові.
Куди звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля
Для отримання допомоги та консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні організації.
Основні номери:
- “Гаряча лінія“ Національної поліції України: 102 або 0 800 500 202
- Швидка медична допомога: 103
- Урядова “гаряча лінія“ для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства: 15-47
- Національна “гаряча лінія“ ГО “Ла Страда – Україна“ з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
- Національна дитяча “гаряча лінія“ ГО “Ла Страда – Україна“: 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (для дзвінків з мобільного)
- Цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103
- Всеукраїнський телефон довіри: 0 800 501 701
- Цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей: 0 800 505 085
Чат-боти МВС України #ДійПротиНасильства
Важливо: оскільки, перебуваючи в одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства у месенджерах:
- Телеграм: https://t.me/police_helpbot
- Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9
Зокрема, чат-бот може допомогти людині викликати служби допомоги (поліцію і швидку), переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі; надати контакти інших служб допомоги, а також роз’яснити, що таке домашнє насильство та як йому протидіяти.
Пропонуємо вам скористатися навчально-методичними ресурсами для розширення й поглиблення знань про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяння обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання:
Безпека спілкування в інтернеті Конспект заняття для вчителя
Посібник для вчителя “Учетелі онлайн”
Відео “Права людини та Інтернет”
Правила з Інтернет-безпеки для домашніх користувачів
Відео “Безпека в інтернеті”
Мультфільм “Корисні підказки 2. Увага! Інтернет!”
Онлайн-школа мобільної грамотності «Смартфон для батьків”
Відео “Розваги і безпека в інтернеті”
Відео “Як боротися проти кібербулінга”
Короткометражний худ.фільм Рубена Казаряна “Діти в інтернеті
Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні:
“Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу”
“Захисти свою персональну інформацію”